– Ну а я з Таврії…….
«… Степ, рівна, як стіл. Колись тут чумаки по сіль
ходили, на чумацький шлях поглядаючи.
Млечный путь по русски.
… І пісні такі ж нескінченні як степ … »
(Монолог Л.Бикова (капітана Титаренка)
з фільму «В бій йдуть одні старики»)

Дуже мало лісів, безкраї поля і пасовища – це і є степова зона Південного Сходу України. … Темрява-Таракань, Лукомор’я, Таврика, Таврія …! Як тільки не називав народ і його правителі цю територію. Саме в цьому місці на перехресті доріг в Крим, в тому числі і «чумацьких шляхів» в заплаві річки Молочної при впадінні в Молочний лиман і виникло місто Мелітополь.

Величезний внесок у виникнення і розвиток молоковиробництва і переробки на мелітопольщині був внесений переселенцями з Європи колоніями німців – менонітів в XYIII-XIX століттях. І саме завдяки їх породам корів, пригнаним з Європи, на даній території шляхом схрещування з місцевими породами корів і виникала така цікава порода як «червона степова». Згодом вона поширилася на весь південь імперії від Карпат до Уральських гір.

Звичайна українська степова порода корів була адаптована до жаркого сухого клімату, різнотрав’я і мала більше м’ясний напрямок, і використовувалася як тяглова сила в селянському господарстві, а ось уже виведена на її основі «червона степова» порода корів мала вже явно виражений молочний напрямок. Не вимоглива до їжі і при необхідності крім молока давала досить хороший приріст м’яса в живій вазі.

Більше 50% європейських переселенців зайняли територію в заплаві річки Молочної. Внаслідок цього і утворилися досить великі населені пункти Токмак, Молочанськ та інші. А найбільшим і багатонаціональним містом, що стоїть на Молочній ріці був і є м. Мелітополь.

Тоді ж і зародилася більш-менш велика молокопереробка. І в місті Мелітополі в тому числі.

Тому не дивно, чому і річка і лиман мають «Молочну» назву.

ЦЕ РОДИНА «ЧЕРВОНОЇ СТЕПОВОЇ» ПОРОДИ КОРІВ.

Враховуючи, що степи з тих часів розорали, і окультурили, відповідно і молочна промисловість має різні рівні розвитку в цьому регіоні.

При Радянському Союзі заводи будувалися за завданням партії разом з фермами в основному для виробництва масла вершкового.

Так в 1972 році на новому місці в м. Мелітополь по вул. Дзержинського, а зараз Інтеркультурна і виник новий маслозавод, який надалі почав випускати цільно-молочну і кисло-молочну продукцію для забезпечення жителів міста і району.

Починаючи з 1991 року тема розвитку молочної індустрії забута державою України, а наголос поставлено на землеробство і вирощування зернових і олійних культур. Тому з кожним роком кількість поголів’я худоби зменшується не тільки в цьому регіоні, але і в інших областях України, що негативно позначається на кількості і ефективності молокопереробних підприємств.

З 1993 по 1995 рік відбулося роздержавлення заводу через ваучеризацію, і підприємство стало Акціонерним товариством «Мелітопольський міськмолзавод».

У 2001 році утворилося на потужностях збанкрутілого АТ «Мелітопольський міськмолзавод» Приватне підприємство «Молокозавод-ОЛКОМ».

01.02.2001 року була випущена перша продукція під ТМ «Молочна ріка».

У червні 2018 року, після реструктуризації підприємства, почав свою роботу ТОВ Молочно-жировий комбінат «Південний».

В даний момент підприємство випускає продукцію з асортиментом в 68 найменувань під двома торговими марками:

ТМ «МОЛОЧНА РІКА» і ТМ «DANKEN».